пятница, 28 марта 2014 г.

ЛИСТ ІЗ БОЛГАРІЇ

Наша випускниця Ірина Островська, яка зараз навчається в кращому Софійському університеті на факультеті журналістики, зажди із любов`ю та вдячністю згадує свою рідну гімназію та вчителів. Сумуючи за батьківщиною, вона написала нам листа.
   Вітаю тебе, моя люба гімназіє! Пишу тобі, бо вже скучила! Скучила за тобою та всіма  твоїми мешканцями. Як ти? Сподіваюсь, що все добре?! Завдяки Інтернету та шкільній газеті я можу слідкувати за подіями, які у тебе відбуваються, що я й роблю. Мене боляче вражає політична ситуація в Україні, тому я вирішила написати саме українською, своєю, рідною мовою! Тут, де я зараз навчаюсь, мені майже немає з ким розмовляти українською, тому, коли я зустрічаю українців, я дуже радію і просто таки змушую розмовляти зі мною саме рідною мовою.
   Хочу тобі розповісти, що в мене все добре. Я вдало склала першу сесію у своєму житті (принаймні залишилася собою задоволена), кожен день намагаюся побороти труднощі, які безперервно виникають на моєму шляху, відвідую різноманітні екскурсії та виставки, вже встигла побувати у місті Пловдив. Це місто справило на мене неймовірне враження!
  Вже краще вивчила мову, можу навіть трішечки похизуватися: у мене вже декілька разів запитували, з якого я району Софії, тобто люди навіть і не здогадувалися, що я іноземка.
  Хочу сказати величезне дякую своїм батькам, що віддали мене на навчання саме до 9 гімназії! Саме зараз, саме тут, я цим пишаюсь! Я маю колосальні знання, в порівнянні з іншими! (Хоча саме мої однокурсники надзвичайно розумні люди, і мені однозначно є чому в них навчитися.) Хочу подякувати КОЖНОМУ з вчителів, адже це все завдяки вам, мої любі! Так, були деякі труднощі, але ж як без цього?! Тепер я розумію, що не було жодного зайвого предмету. Кожний предмет знадобиться у цьому житті! Принаймні тепер мені не соромно перед викладачами в університеті. Також я дуже рекомендую всім учням відвідувати МАН, тому що я вже отримала позитивний відгук від навчання у цьому закладі. Серед 65 учнів викладач обрав три найкращі курсові роботи, і моя - одна з них! Це моє перше, нехай і маленьке, досягнення тут. 
  Навіть не уявляєте собі, які знання мене тут інколи рятували!  Навіть зараз я пам’ятаю дуже багато речей, які вчила лише заради оцінки… тепер ці знання мають радикально інше значення для мене!  Завдяки знанням  української мови я примудрилася тут, в Софії, познайомитися  з чудовими дівчатами зі Львова, які саме завдяки тому, що я звернулася до них українською, змінили свою думку щодо людей з південно-східної частини України. До цього вони дійсно вважали, що ми не знаємо рідної мови, нехтуємо нею… 
  Я досі пам’ятаю гомологічний ряд алканів, чим дуже здивувала студентів, які вивчають тут хімію. Я перемагала у різноманітних суперечках лише тому, що мала впевненість у своїй правоті, адже знала правильну відповідь! Незважаючи на те, що я обрала журналістику, я ніколи не забуваю про художнє мистецтво. І тепер, коли люди  починають розуміти, що я достатньо непогано малюю, до мене почали надходити прохання творчого характеру. Мені навіть запропонували оформити дизайн кімнати для одного дня народження, на що я із задоволенням погодилася! Завдяки джурам, а саме заняттям  зі стрільби, я змогла здивувати своїх друзів влучним попаданням в ціль. І цей список може бути надзвичайно довгим, а тому, щоб зберегти місце на сторінках газети, я закінчую свого листа.
  Лише наостанок хочу ще раз щиро подякувати кожному з вчителів за вашу  працю та той величезний внесок, який ви зробили! Наснаги вам, терпіння та талановитих учнів!
                                                                    З повагою, Ірина Островська

Комментариев нет:

Отправить комментарий