Ця осінь якась неймовірна. За все моє життя я ніколи не бачила, щоб восени на вулиці було так чарівно. Люди можуть зі мною посперечатися, бо для багатьох осінь – це час, коли можна сумувати без підстав. Але для мене осінь – це пора року, яка гріє мою душу, як літні квітки, море або як тепла ковдра взимку.
Вийдеш на вулицю, вдихнеш чистого повітря на повні груди і відчуваєш, як заспокоюється твоя душа. Ця осінь принесла мені багато радощів, бо зараз лише жовтень, а вже відчувається в повітрі запах мандаринів і ялинок. Місто вже наповнилося якоюсь зимовою та новорічною атмосферою.
Я завжди любила лежати під ковдрою з книжкою в руках й іноді поглядати на жовте дерево за вікном, від якого тихо відривається листя… Мені так хочеться зупинити час, щоб встигнути намилуватися цією красою, щоб вона ще довго огортала мою душу своїми теплими обіймами.
Якби можна було б заховати осінь у флакон та закрити пробкою, а взимку відкрити його і знов вдихнути осіннє тепло…
Такої осені ніколи ще не було. Не кожен зрозуміє, чому саме вона найкраща, чому вона так чарує. Тому я скажу лиш одне: встигніть намилуватися нею, щоб потім не жаліти…
Вийдеш на вулицю, вдихнеш чистого повітря на повні груди і відчуваєш, як заспокоюється твоя душа. Ця осінь принесла мені багато радощів, бо зараз лише жовтень, а вже відчувається в повітрі запах мандаринів і ялинок. Місто вже наповнилося якоюсь зимовою та новорічною атмосферою.
Я завжди любила лежати під ковдрою з книжкою в руках й іноді поглядати на жовте дерево за вікном, від якого тихо відривається листя… Мені так хочеться зупинити час, щоб встигнути намилуватися цією красою, щоб вона ще довго огортала мою душу своїми теплими обіймами.
Якби можна було б заховати осінь у флакон та закрити пробкою, а взимку відкрити його і знов вдихнути осіннє тепло…
Такої осені ніколи ще не було. Не кожен зрозуміє, чому саме вона найкраща, чому вона так чарує. Тому я скажу лиш одне: встигніть намилуватися нею, щоб потім не жаліти…
Єкатерина Єфремова, 7-А клас
Комментариев нет:
Отправить комментарий