ОСІННІЙ СОН

Невідворотній сон стуляє всім повіки. 
Кружля в прощальнім танці жовтий лист. 
І так із року в рік… Не відшукати ліків, 
Аби спинити теплу літню мить. 

А осінь вже прийшла і стука у віконце
Дощем холодним, сірим і нудним.
У сирості свою згубило ласку сонце,
І спить природа сном своїм сумним.

І настрої не ті, і думки не сміливі.
Осіння млявість полонила всіх.
В обіймах ковдри лиш стаєм на мить щасливі,
А в сни приходить сніг… холодний сніг…

ЛЕБІДЬ КАТЕРИНА, 10 КЛАС